Про обов'язковість лічильників обліку води.
Лічильники обліку водопостачання є обов'язковими.
Передбачається, що витрати на обладнання будівель лічильниками, понесені оператором зовнішніх інженерних мереж, відшкодовуються споживачами відповідних комунальних послуг шляхом сплати внесків за встановлення будинкового засобу обліку.
Нормами Закону визначений також порядок облаштування будівель і окремих приміщень засобами комерційного обліку, їх обслуговування, заміни та абонентського обліку, особливості зняття показників і відповідного розподілу обсягу спожитих комунальних послуг, організаційно-правові основи формування рахунків на оплату комунальних послуг тощо.
До встановлення лічильників обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря.
У свою чергу, обсяги споживання гарячої чи питної води до встановлення лічильників визначатимуть за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються на основі показань лічильника.
На підприємстві комунального господарства з 2022 року облік користувачів послуг ведеться в програмі «Житлово-комунальні послуги» зерез компютерне програмне забезпечення, тому здійснювати щомісячні платежі потрібно за особовими рахунками, які можна дізнатися у бухгалтерії підприємства, за адресою: смт. Коропець, вул. М. Каганця,10.
Також Законом запроваджується відповідальність за самовільне використання з корисливою метою гарячої чи питної води без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов’язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а так само інші порушення правил користування електричною, тепловою енергією, гарячою чи питною водою, а також самовільне використання з корисливою метою газу, порушення правил користування газом у побуті, що не завдало значної шкоди. За такі дії передбачено попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоснащення будівель лічильниками тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, інше несанкціоноване втручання в роботу вузла комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води – штраф на громадян від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
02.08.2017 набрав чинності Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2119-19#Text
Стаття 13. Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері комерційного, у тому числі розподільного, обліку комунальних послуг
1. За порушення вимог законодавства у сфері комерційного та розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води суб’єкти господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також інші особи, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, несуть відповідальність згідно із законом.
Стаття 14. Фінансові санкції, що застосовуються за порушення законодавства у сфері комерційного та розподільного обліку комунальних послуг
1. За порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, а також періодичної повірки вузлів комерційного обліку на суб’єктів господарювання - операторів зовнішніх інженерних мереж накладається штраф у таких розмірах:
1) 1 відсоток суми платежів, нарахованих за останній місяць, в якому надавалася відповідна комунальна послуга споживачам, будівлі яких не обладнано вузлами обліку, - у разі порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води;
{Пункт 1 частини першої статті 14 набирає чинності з 1 серпня 2022 року - див. пункт 1 розділу IV}
2) 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі приєднання будівель, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, або будівель, приміщення в яких не обладнані вузлами розподільного обліку (якщо таке обладнання є обов’язковим), до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж;
3) 108 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі видачі технічних умов на приєднання будівель до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж з порушенням вимог законодавства у сфері комерційного обліку комунальних послуг;
4) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.
2. За порушення вимог цього Закону на суб’єктів господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також на інших осіб, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, накладається штраф у таких розмірах:
1) 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання рахунка на оплату відповідної комунальної послуги, сформованого з порушенням вимог цього Закону;
2) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі створення перешкод для доступу споживача або його представника до облікової інформації або для ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води;
3) 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі здійснення розподілу обсягів комунальних послуг з порушенням вимог цього Закону або методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг;
4) 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.
Стаття 15. Органи, уповноважені розглядати справи про правопорушення у сфері комерційного обліку комунальних послуг
1. Справи про правопорушення у сфері комерційного обліку комунальних послуг розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
2. Розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, мають право керівник, його заступники, керівники територіальних органів та їхні заступники.
Стаття 16. Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері комерційного обліку комунальних послуг
1. Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері комерційного обліку комунальних послуг є акт перевірки та інші матеріали, пов’язані з цією перевіркою.
Акти перевірки складаються окремо на кожне виявлене правопорушення.
2. Посадові особи, уповноважені на проведення перевірок та складання актів, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
3. Акт перевірки складається у двох примірниках, які підписуються посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та керівником суб’єкта господарювання або уповноваженою ним особою.
У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання акта перевірки посадова (службова) особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта перевірки вручається керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органі.
Акт перевірки разом з поясненнями керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи (за наявності) та документами, що підтверджують факт виявлених порушень, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається посадовій особі, визначеній частиною другою статті 14 цього Закону, для прийняття рішення про накладення штрафу.
4. Справа про правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання акта перевірки посадовою особою, уповноваженою розглядати справу.
5. За результатом розгляду справи про правопорушення виноситься постанова.
6. Штраф сплачується протягом 15 днів з дня отримання копії постанови відповідним суб’єктом господарювання.
7. Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах метрологічного нагляду та державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органу, який виніс постанову.
8. У разі якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною шостою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
9. Суми стягнених штрафів зараховуються до відповідних місцевих бюджетів та спрямовуються на реалізацію місцевих програм у сфері енергоефективності та/або енергозбереження.
10. Сплата передбачених статтею 14 цього Закону штрафів не звільняє суб’єктів господарювання від обов’язку усунути відповідне правопорушення.
11. Постанова у справі про правопорушення може бути оскаржена в судовому порядку.
