Інформація про персональні дані

Персональні дані (англ. Personal data), також особові дані  — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

В Україні є чинним Закон «Про захист персональних даних», який був прийнятий для приведення національного законодавства у відповідність з міжнародними вимогами.

Міжнародним актом, який регулює використання і захист особових даних є Конвенція Ради Європи «Про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці персональних даних» від 28 січня 1981 року.
       

Наступні дані, що часто використовуються вирізнення конкретної особи, означені як особові Управлінням США з менеджменту й бюджету:

• Повне ім'я, якщо не поширені (мається на увазі ім'я разом із прізвищем)
• Національний ідентифікаційний номер
• IP-адреса (у деяких випадках)
• Номерний знак транспортного засобу
• Номер водійських прав
• Обличчя, відбитки пальців, або почерк
• Номери кредитних карток
• Цифрова ідентичність (цифровий підпис?)
• Дата народження
• місце народження
• генетична інформація

На семінарі, проведеному 6 серпня 2012 року Державною службою України з питань захисту персональних даних був приведений такий перелік особових даних:

Згідно із законодавством більшості європейських держав особові дані розділяються за критерієм «чутливості» на дані загального характеру і «чутливі»(вразливі) особові дані. 

Загальні особові дані

• ідентифікаційні дані (прізвище, ім'я, по батькові, адреса, телефон тощо);
• паспортні дані;
• особисті відомості (вік, стать, сімейний стан тощо);
• склад сім'ї;
• освіта;
• професія;
• житлові умови;
• спосіб життя;
• життєві інтереси та захоплення;
• споживчі звички;
• фінансова інформація;

«чутливі» особові дані

• Інформація про расове, етнічне походження та національність;
• Відомості, що стосуються політичних, світоглядних та релігійних переконань;
• Відомості про членство в політичних партіях, профспілках, релігійних або громадських організаціях;

• Відомості про стан здоров'я і статеве життя;
• Генетичні і біометричні дані;
• Місце знаходження та шляхи пересування особи;
• Інформація щодо застосування до особи заходів в рамках трудового слідства;
• Інформація щодо вчинення щодо особи різних видів насильства

2 травня 2011 року у Верховній раді було прийнято проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порушення законодавства про захист персональних даних», 21.06.2011 року Закон підписав Президент України.^[4] Доповненою цим Законом до КУпАП статтею 188-39 «Порушення законодавства у сфері захисту персональних даних», передбачено відповідальність за наступні проступки:

• Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються.
• Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних.
• Ухилення від державної реєстрації бази персональних даних.
• Недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних у базі персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них.
• Державна служба України з питань захисту персональних даних
• Право на забуття
• Закон України «Про захист персональних даних»
• День захисту даних

1. 1. ↑ Закон України «Про захист персональних даних». Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 5 листопада 2017.
   2. ↑ Конвенція про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.
   3. ↑ http://zpd.gov.ua/dszpd/doccatalog/document?id=43489^{[недоступне посилання з липня 2019]}
   4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 28 лютого 2016.