Кодекс добропорядного жителя Коропецької громади.
Кодекс добропорядного жителя Коропецької громади.
Добропорядний житель Коропецької громади:
Дотримується "Правил благоустрою території населених пунктів Коропецької територіальної громади ".
Дбає про суспільну безпеку:
• дотримується правил дорожнього руху, зокрема швидкості у межах населеного пункту – не більше 60 км/год.
• дотримується правил реєстрації та вигулу домашніх тварин (зокрема собак): вигул винятково на повідку та у наморднику
• небайдужий: реагує на порушення Закону України та правил добросусідства Коропця (фіксує правопорушення та намагається перешкодити – телефонує 102, до Коропецької селищної ради.
• долучається до спільного захисту села (зокрема під час лісових пожеж)
Дбає про екологію:
• береже дику флору і фауну, підгодовує птахів і звірів
• дбає про безпритульних тварин (підгодовує, напуває)
• не спалює сміття та бур’ян (альтернатива спалюванню бур’яну – компостування та виготовлення мульчі; як виняток можуть бути спалені лише хворі рослини та листя, що не підлягають компостуванню)
• веде роздільний збір сміття
• організовує вивіз будівельного сміття в передбачені для цього місця
• надає перевагу пересуванню громадою пішки та на екологічних видах транспорту
(велосипед, електрокар)
• використовує альтернативні джерела енергії (сонячні батареї та колектори, теплові насоси тощо)
Доброзичливий, дбає про комфорт сусідів:
• живе за правилом “ставитись до людей так, як хочеш щоб вони ставились до тебе”
• дружній і вітається з односельцями
• чітко дотримується вимог законодавства щодо збереження тиші в будні з 21:00 до 8:00, а у святкові та неробочі дні – цілодобово (або за згодою сусідів)
Дбає про добробут села:
• сплачує земельний податок
• сплачує податок на нерухомість
• зареєстрував свою підприємницьку діяльність та сплачує місцеві податки
• уклав договір з комунальним підприємством на вивіз твердих побутових відходів
• інвестує свій досвід, знання і соціальний капітал у реалізацію Стратегії розвитку Коропецької громади
• надає перевагу місцевій продукції
Дбає про красу ландшафтів у населених пунктах громади:
• знає і дотримується “Правил благоустрою”, слідкує за дотриманням іншими
• доглядає за прилеглою до фасаду територією (довжиною 10 метрів або до дороги):
не залишає будівельні матеріали чи сміття, косить газон, висаджує декоративні
рослини, квіти
• при встановленні або реконструкції паркану обирає гармонійні природні кольори,
натуральні матеріали, за можливості – прозору конструкцію не вище зросту людини;
прикрашає паркан декоративними квітами у весняно-літній період
• для будівництва нових споруд використовує натуральні матеріали, поважає
природній ландшафт
• для прокладки інженерних мереж (зокрема електрокабелю, телефонного дроту, оптоволокна) використовує переважно підземний спосіб.
Є свідомим та проактивним:
• зареєстрував своє місце проживання в громаді та ввів будинок в експлуатацію (бо залежно від кількості мешканців виділяють бюджетні субвенції на медичні та навчальні заклади, інфраструктуру, визначають кількість депутатів
• поважає приватну власність (в т.ч. не використовує неогороджені земельні ділянки без дозволу власника, наприклад для встановлення будівельних вагончиків, складування будматеріалу і т.д.)
• бере участь у житті громади: започаткував власну ініціативу та/або підтримує чинні (щорічні толоки, ярмарки, фестивалі, клуби за інтересами тощо)
• бере участь в громадських обговореннях щодо вирішення проблем села, відвідує засідання селищної ради ради
• сприяє розвитку місцевого підприємництва: підтримує місцевих виробників.
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Стаття 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів
Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{ Стаття 152 із змінами, внесеними згідно із Законом N від 07.02.97, в редакції Закону N 1825-VI від 21.01.2010 }
Докладніше: https://kodeksy.com.ua/kodeks_ukraini_pro_administrativni_pravoporushennya/statja-152.htm
Що таке добросусідство?
Зміст добросусідства полягає в тому, що сусіди повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власники суміжних ділянок зазнають найменше незручностей.
Такими незручностями можуть бути:
- затінення від будинків або інших споруд, дерев та чагарників;
- задимлення внаслідок спалювання відходів;
- неприємні запахи, які виникають внаслідок господарської або іншої діяльності;
- шумове забруднення тощо.
Сторони сусідніх земельних ділянок зобов’язані не вчиняти перепон, які б могли перешкоджати цільовому використанню сусідніх земельних ділянок та не допускати негативний вплив на сусідню земельну ділянку, який є не припустимим.
Прикладом неприпустимого впливу на сусідню земельну ділянку є втрата можливості власником або землекористувачем вирощувати сільськогосподарську продукцію, здійснювати будівництво будинків та інших споруд тощо, що є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Також незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню городини).
Чинне цивільне законодавство передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої законні інтереси.
Досить часто власники(землекористувачі) здійснюють самовільне знищення зелених насаджень, які їм заважають, не розуміючи юридичних наслідків таких дій.
Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності, зокрема:
- особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;
- особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесенні збитки.
Способи захисту своїх прав
У випадку виникнення спору щодо додержання громадянами правил добросусідства, передбачено досудовий порядок шляхом звернення землевласника (землекористувача) у відповідну сільську, селищну, міську раду із заявою.
Подана заява розглядається у тижневий строк з дня подання, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору.
За наслідками розгляду спору приймається рішення, виконання якого здійснюється органом, який прийняв це рішення.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється також у судовому порядку шляхом:
- визнання прав;
- відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
- визнання угоди недійсною;
- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
- відшкодування заподіяних збитків та моральної шкоди тощо.
Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування.
Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо.
Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право:
- органи Держекоінспекції;
- органи Держгеокадастру;
- незалежний експерт.
