Відпустка на період карантину

Дата: 20.05.2020 15:35

Кількість переглядів: 234

Чи передбачена відпустка на період карантину

Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон № 504) передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

• матір
• батько
• баба
• дід
• інші родичі, які фактично доглядають за дитиною
• особа, яка усиновила дитину
• особа, яка взяла під опіку дитину
• один із прийомних батьків
• один із батьків-вихователів

Підстави для надання відпустки

Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти в кожному районі чи місті обласного значення управління та відділи освіти ухвалюють відповідно до норм Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу.

Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.

Якщо працівник бажає отримати відпустку в період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину).

Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону № 504 передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.

Міністерство соціальної політики України у листі від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16 роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.

Крім відпустки батьки дітей до 14 років на період оголошення карантину можуть скористатися іншими правами і гарантіями, а саме:

• використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку;
• оформити листок непрацездатності в разі, якщо дитина захворіла в період карантину;
• оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів;
• працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України.

У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 097 578 20 74 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

На період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС (розділ 5 Інструкції Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 N 455).

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Розмір виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій виплата проводиться у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 097 578 20 74 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

Збільшення розміру штрафу за спалення сухої рослинності

Нещодавно працівниками системи безоплатної правової допомоги надавалися роз’яснення щодо відповідальності за спалення сухої трави, однак 17 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу» згідно якого збільшився розмір штрафу за самовільне випалювання рослинності або її залишків.

Нагадаємо, під заборону потрапляють:

• випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя.

Де не можна спалювати суху рослинність та її залишки?

• на землях сільськогосподарського призначення,
• у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць,
• у парках,
• інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах.

На вчинення таких дій має бути наданий дозвіл органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Отже, за вищезазначені порушення передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 77^-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме накладення штрафу у розмірі:

• для громадян - від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 – 6 120 грн);
• для посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15 300 – 21 420 грн.)

У випадку вчинення такого ж порушення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі:

• для громадян - від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6 120 – 12 240 грн);
• для посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 – 30 600 грн.).

Якщо ви стали свідками підпалу сухої рослинності телефонуйте в поліцію та зробіть фотофіксацію правопорушення.

Закликаємо усіх громадян бути правосвідомими та дотримуватися законодавства.

 Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

            Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Особливий режим роботи, можна поділити на два види: неповний робочий час та гнучкий режим робочого часу.

Неповний робочий час відповідно до статті 56 Кодексу Законів про працю України встановлюється, якщо працівник хоче працювати під час карантину, однак не має можливості протягом усього робочого дня перебувати на робочому місці, йому може бути встановлено режим роботи на умовах неповного робочого часу. Для цього необхідно написати відповідну заяву.

На прохання вагітної жінки або жінки, яка має дітей віком до 14 років або дитину інваліда, та тих, хто виховує малолітніх дітей без матері, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Для інших категорій працівників неповний робочий час установлюється за угодою між працівником і роботодавцем. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Гнучкий режим робочого часу встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем для працівника на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом (ст. 60 КзПП України).

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

• фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;
• змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;
• час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується роботодавцем.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань роботодавець може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 097 578 20 74 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

Порядок виплати допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям

Відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам ? підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 329 (далі-Порядок), допомога на дітей призначається і виплачується фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку і сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці 2019 року або протягом усіх місяців 2019 року після державної реєстрації фізичної особи — підприємця.

Дана допомога призначається та виплачується органом соціального захисту населення за зареєстрованим або фактичним місцем проживання фізичної особи — підприємця. За фактичним місцем проживання  допомогапризначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника.

Допомога на дітей призначається на період карантину, та на один місяць після дати його відміни.

Така допомога надається одному з батьків (опікуну) на кожну дитину до досягнення нею 10 річного віку (включно) у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідних вікових груп станом на 1 січня 2020 р., і виплачується щомісяця за повний місяць.
          Розмір прожиткового мінімуму на дітей:

• віком до 6 років - 1779 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років – 2218 гривень (ст. 7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2020 рік).

Для призначення допомоги на дітей заявник (підприємець) подає або надсилає до органу соціального захисту населення:

• заяву за формою згідно з додатком до Порядку у паперовій або електронній формі із зазначенням рахунка в установі уповноваженого банку. Заявник самостійно вибирає уповноважений банк для зарахування коштів;
• копію свідоцтва про народження дітей віком до 10 років;
• довідку з Пенсійного фонду України про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-7);
• копію документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства);
• копію рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або суду про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

    Слід зазначити, що документи із заявою про отримання такої допомоги можна подати уповноваженій особі сільської, селищної ради, об’єднаної територіальної громади, з метою передачі до відповідного органам соціального захисту населення.

Заява із доданими документами розглядаються органом соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви.

    Про призначення допомоги на дітей чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення, у тому числі в електронній формі (у разі подання заяви та документів в електронній формі).

ВАЖЛИВО! Даний вид допомоги не призначається на дітей, на яких виплачується компенсація послуги “муніципальна няня”. Одержання отримувачем інших видів допомоги, не впливає на призначення та виплату допомоги на дітей.

Якщо отримувач допомоги змінив місце проживання допомоги виплата продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання.

            Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

« повернутися